Acordes de ukelele
Auto
© Acordes transcritos por:
» Pedido de Andrei Zorin
± PPS (tempo): ♩ = 89 pulsaciones por minuto
Intro: Gm | F#+ | Bb | Bb5- } 2 раза Gm Вона носила квіти в волоссі, F#+ І ними грався він і ще вітер. Bb Здавалося, давно вже дорослі, Bb5- Але кохали щиро, мов діти. Відчинені серця, щирі очі, Таких не так багато є в світі. Лилися сльози щастя щоночі, Обіцянки на завжди любити. Будиночок на розі двох вулиць, Паркан плющем осіннім завитий. Здавалося, дощі схаменулись, Здавалося, завжди буде літо. Лише один дзвінок телефону, І варто тільки їм захотіти, Повіяло теплом з-за кордону, А отже, неодмінно летіти… Estribillo: Gm Gm7 Em75- D# D7 Gm Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, Gm7 Em75- Де твоє, моє завтра? D# D7 У скронях вітер свище. Gm Gm7 Em75- D# D7 Gm Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Gm7 Em75- Залежить час найближчий, D# D7 Gm Та не завжди від тебе. І раптом все змінилось навколо: Проблеми, ціни, сни, сподівання. Роз’їхалися як діти в школу: Що першим було, стало останнім. Їй у Варшавській спальні райони, Йому Москву бетоном залити. Але кохання у таксофонах Приречене не довго прожити. Куди ведуть строкаті дороги? Чому ви заблукали у світі? Вас сотні, тисячі, вас мільйони В Ізраїлі, Канаді, на Кріті. Є спогади про те, як було все. Надія є на те, як все буде. Нас доля стрімко течію несе, Бо ми є не титани – ми люди… Estribillo: Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Проигрыш: Gm | Gm7 | Em75- | D# D7 Gm Gm7 Em75- Залежить час найближчий, D# D7 Gm Та не завжди від тебе. Проигрыш: Gm | Gm7 Em75- | D# D7 } 4 раза Не обіцяй кохати завжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Вона носила квіти в волоссі, І ними грався він і ще вітер. Здавалося, давно вже дорослі, Але кохали щиро, мов діти.